24.09.11

Бабин Яр: "Оргкомітет застосував принцип сегрегації" і поділив жертв нацизму на обраних (євреїв) та другорядних

Бабин Яр як завжди супроводжують скандали


ЗАЯВА
Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру

29 вересня 2011 року виповнюється 70 років з початку розстрілів нацистами мирного населення у Бабиному Яру. Тисячі людей різних національностей, віросповідань і політичних поглядів знайшли тут свій останній спочинок - полонені червоноармійці та українські націоналісти, євреї та роми, православні священнослужителі й прості кияни.

Традиція вшанування пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру започаткована 29 вересня 1966 року - в 25-ті роковини розстрілів у Бабиному Яру відбувся стихійний багатотисячний скорботний мітинг української інтелігенції, де, зокрема, виступили Іван Дзюба та Віктор Некрасов, український та російський письменники-дисиденти.

Іван Дзюба про це згодом писав так: «Темні людиноненависницькі сили чомусь для своїх моторошних злочинів прагнуть обрати благословенні місця природи — певно, з інстинкту наруги над духом життя. Так, чудова окраїна Києва — Бабин Яр — стала місцем, куди більшовицька влада потай скидала жертв Голодомору 1933 року. А через вісім років фашистські загарбники обрали Бабин Яр місцем застрашливої демонстрації своїх методів «остаточного вирішення єврейського питання», тобто винищення євреїв як нації, а водночас — і розправи з усіма своїми політичними противниками та з непокірними людьми різних національностей, не в останню чергу — українцями, серед яких і наша видатна поетеса Олена Теліга».

З часу відновлення Української незалежної держави 29 вересня стало датою офіційного вшанування жертв Бабиного Яру. До вироблення заходів та їх проведення стали залучалися представники різних громадських і політичних організацій, зберігався паритет щодо пам’яті різних спільнот, представники яких поховані у братській могилі в Бабиному Яру.

На жаль, поточного року все інакше – у розробленому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 р. № 491 урядовому плані заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру не враховано позиції ряду громадських організацій.

Однобокість офіційного плану заходів породжує сумніви щодо щирості співчуття до жертв страшної катастрофи у Бабиному Яру. Урядовий Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру застосував принцип сегрегації (штучного відокремлення однієї групи населення від цілого), поділивши мучеників нацизму за походженням на обраних, гідних поминання і доброї пам'яті, та другорядних.

Такі дії влади негативно сприймає широка громадськість. Зокрема, представники громадських організацій ромів у заяві, розповсюдженій у ЗМІ, прямо говорять про План заходів до 70-річчя трагедії Бабиного Яру, запропонований Організаційним комітетом, як такий, що робиться «на кістках предків народу рома, ігноруючи пам`ять жертв голокосту розстріляних ромів у Бабиному Яру. Роми України вважають, що План заходів дискримінаційний і знищує історію народу рома для майбутніх поколінь».

Все це, разом узяте, спонукає, на нашу думку, до серйозних висновків: оскільки Бабин Яр є братською могилою, то діяльність Національного історико-меморіального комплексу «Бабин Яр» має будуватися на засадах мультикультурності із врахуванням історичної пам’яті усіх груп населення, що постраждали під час гітлерівської окупації України.

По-друге, у майбутньому Національний історико-меморіальний комплекс «Бабин Яр» має стати національним центром скорботи та примирення, де були б і сакральні символи різних релігій, і музей усіх невинно убієнних. Дорога до вшанування мучеників повинна бути відкрита для всіх.

Дотримуючись багатолітньої демократичної традиції, українська громадськість проведе 29 вересня 2011 року о 12 годині скорботне покладання квітів до пам’ятних знаків Меморіалу «Бабин Яр» і панахиду. Закликаємо всіх людей доброї волі, незалежно від їхнього походження та політичних поглядів, взяти з нами участь у вшануванні пам’яті невинно убієнних синів та дочок української землі.
-----------

Ось така заява прийнята оргкомітетом. Під нею вже підписалося більше 20 чоловік, серед яких 4 академіки, 2 Герої України, народні депутати, відомі громадські діячі і політики.

Колись відомий на весь світ архітектор Анатолій Ігнащенко встановив в Бабиному Яру пам’ятник загиблим ромам - «Закам’янілу кибитку». Але цей пам’ятник вагою в п’ятдесят тонн демонтували, транспортували на завод, де її розбили на щебінь, яким згодом вимостили Хрещатик.

Але упертий Ігнащенко породив новий проект і викував кибитку з дорогої корабельної сталі. Як тільки  привезли кибитку у Бабин Яр, — нагрянула міліція, посипалися погрози, мовляв, не приберете зараз же «це неподобство» - викличемо зварників і поріжемо пам'ятник на металобрухт.

В  прямому ранковому ефірі телеканалу «1 +1» Анатолій Ігнащенко розповів, що встановлення пам'ятника у Бабиного Яру заборонили (скасували) після телефонних дзвінків йому з побажаннями від впливових євреїв-«інтернаціоналістів»: «Толік, не треба перетворювати Бабин Яр у гуртожиток!».

Як бачимо, історія триває, а євреї як і раніше не бажають перетворювати Бабин Яр у гуртожиток.

Комментариев нет:

Отправить комментарий