Новою генеральною директоркою Центру пропаганди і фальсифікацій голокосту "Бабин Яр" призначено Анну Фурман

Новою генеральною директоркою центру пропаганди і фальсифікацій голокосту "Бабин Яр" призначено Анну Фурман.

Раніше операційна директорка центру, Анна Фурман, керувала фальсифікацією «Імена», у межах якої було вигадано 29 600 імен нібито убитих у Бабиному Яру.

Читайте також: Бабий Яр: дезинформационная операция для прикрытия преступлений большевиков

Фальсифікатори з цього центру шукають в київських архівах єврейські прізвища і одразу об'являють їх "загиблимими від рук нацистів" та "жертвами масових розстрілів під час нацистської окупації Києва у 1941-1943 роках", хоча ні про які розстріли в архівах і книгах РАГСів не йдеться, втім є записи про тих хто помер в часи окупації своєю смертю.

Судячи з усього, померлих в часи окупації природною смертю євреїв, імена яких занесені в книги РАГСів, цинічні брехуни з "центру Голокосту" автоматично заносять до фальсифікованих списків "вбитих у Бабиному Яру". Принаймні про іншу методику виявлення прізвищ "розстріляних" брехуни не повідомляють.

Читайте також:  Знаменитые фотографии Иоганнеса Хэле не подтверждают расстрел евреев в Бабьем Яре

Нагадаємо, достовірно встановити імена загиблих осіб, можна лише шляхом опізнання або проведення генетичної експертизи ДНК. Для цього проводяться процесуальні дії в рамках кримінального провадження, наприклад ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Залишки тіла виймаються з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядаються з додержанням правил. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. У разі необхідності труп (його залишки) може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Про проведену слідчу дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об’єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.

Читайте також: Фотодокументы чрезвычайной комиссии доказывают, что в Бабьем Яру массовые расстрелы не совершались

Проте, комізм ситуації з так званими "масовими розстрілами в Бабиному Яру" полягає в тому, що за 80 років там не було виявлено  жодного поховання, жодних залишків жертв, жодних інших матеріальних доказів - пуль, гільз тощо. Всі цифри про десятки тисяч нібито розстріляних там - є нічим не підтвердженими вигадками радянської пропаганди. Всі історії про "масові розстріли в Бабиному Яру" грунтуються на брехливих і неймовірних показаннях трьох євреїв-дезертирів, які під час окупації сиділи в тюрмі на Сирці - неподалік від Бабиного Яру. Відсутність залишків жертв дозволяє як завгодно маніпулювати з їх кількістю - і цим користуються політичні пройдисвіти та манiпулятори від історії.

Читайте также: Центр фальсифікацій «Бабин Яр» приписав ще 867 імен до "розстріляних"

І хоча фальсифікатори з так званого "Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»" ніколи не нададуть відповідь на наші запитання, все ж таки ми вчергове їх задамо:

Брехуни, яким чином ви встановлюєте, що ці люди були розстріляні в Бабиному Яру?

І яким чином ви ухвалюєте рішення що людина нібито була убита в Бабиному Яру? На основі експертного висновку чи ухвали суду? Наказом гендиректора чи рішенням Наглядової ради? Можете показати скани документів (актів, наказів, розпоряджень) на підставі яких ви включаєте прізвища в список "убитих в Бабиному Яру"?

Варто знати, що фальсифікатори з центру «Бабин Яр» засекретили дані архіву евакуації. Як відомо, 95% київських євреїв поїхали в евакуацію організовано або покинули Київ самостійно - на поїздах, вантажівках, підводах і пішки - ще до вступу в місто німців 19 вересня 1941 року. Часу для цього було достатньо. Лише в Ташкенті під час війни проживало близько 30 тисяч київських євреїв. На кожного з них існує евакуаційна картка, проте фальсифікатори з центру «Бабин Яр» ці документи засекретили.

Киянин Кобзон Куна, зав. буфетом - евакуаційна картка.
Номер по списку 757, список № 56, стр. 37. 

Читайте также: Холокост киевлян как отрицание хуцпы о расстреле в Бабьем Яре

Варто зазначити, що Центр пропаганди і фальсифікації голокосту «Бабин Яр» – це неурядова благодійна організація, покликана фальсифікувати так звану "трагедію Бабиного Яру" і пропагандувати так званий "голокост". Який стосунок «Бабин Яр» має до «голокосту», в цьому Центрі ніяк не можуть придумати і пояснити.

Читайте также: Бабий Яр в вопросах и ответах

Цікаво, що до наглядової ради центру пропаганди голокосту «Бабин Яр» входили російські олігархи Михайло Фрідман та Герман Хан. Вони фігуранти передсанкційного списку осіб, яких Мінфін США називає близькими до президента РФ Володимира Путіна. Крім них, у наглядовій раді є багато випадкових людей: головний рабин України по версії Хабад Яків Дов Блайх, письменниця українофобка Світлана Алексієвич (стверджувала що виключно українці були винні у "голокості" на території Білорусі), голова виконавчої ради Єврейського агентства для Ізраїлю Натан Щаранський, голова Опікунської ради Хабаду українофоб олігарх Віктор Пінчук, співак-лівак Славко Вакарчук, мер Києва Володимир Кличко.

Читайте также:  Почему евреи не приезжают в Бабий Яр

Нагадаємо, вигадана радянською воєнною пропагандою легенда про «трагелію Бабиного Яр» повна протиріч, нестиковок, фальсифікацій, вигадок і відвертої брехні. Не існує жодного документального чи матеріального доказу, що підтверджує реальність цієї легенди, запущеної в обіг військовими пропагандистами та через 20 років після 2СВ підхопленої кгбістами та сіоністами. В центрі пропаганди голокосту навіть не сподобилися сформулювати єдину версію подій та встановити хронологію "трагедії Бабиного Яру". Крім того, там ніяк не можуть встановити де саме на території Бабиного Яру відбувалися уявні розстріли, не знайшли залишків жодної жертви і матеріальних доказів розстрілу. Щодо кількості жертв розстрілу, то фальсифікатори історії називають будь-які числа що їм подобаються - в діапазоні від 30 до 300 тисяч. Варто зауважити, шо до того як німці увійшли в Київ 19 вересня 1941 р., столицю України організовано і самотужки покинуло 95% євреїв, що проживали в місті, і відбули в східні та середнєазійські райони СРСР. За офіціальною статистикою лише в Ташкенті в евакуації знаходилися 30 тисяч київських євреїв. Проте центр пропаганди Голокосту «Бабин Яр» такі дослідження не цікавлять, навпаки, вони засекретили архів евакуації.

Нагадаємо, колишній голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович розповідав що ініціатива з меморіалізацією Бабиного Яру від центру фальсифікацій Голокосту «Бабин Яр» не викликає довіри в українському суспільстві. Його слова можна перефразувати наступним чином: Центр фальсифікацій Голокосту «Бабин Яр» не викликає довіри в українському суспільстві як і брехні та фальсифікації що розповсюджує цей Центр.

Цікаво, що після численних викриттів і розслідувань зухвалої брехні щодо "трагедії Бабиного Яру", на сьогодні не існує "офіційної версії" цієї "трагедії". Її заховали і нікому не показують, бо все там білими нитками шито - і це одразу помітно будь-якій розумній людині. В кращому випадку вам покажуть художню книгу вигадок і фантазій алкоголіка Кузнєцова "Бабин Яр".

Читайте также:  Винницкая трагедия: укор властям и разоблачение лжи Бабьего Яра