Фотографии разрушенного большевиками Киева. Куда идут евреи по Хрещатику?

Хасид и еврейка идут по разрушенному Хрещатику. Киев 1942 г. Фото Fortepan

В венгерском фотоархиве Fortepan  можно найти весьма качественные фотографии оккуппированного Киева, сделанные венгерским фотографом Jankovich Ignác в 1942 году.

Основной массив этих фотоснимков составляют изображения разрушенных в сентябре 1941 года большевиками киевских зданий.

Знищення Києва: коли дізнаємося правду?

Зруйнований комуністами Хрещатик, Київ. 1942 рік

Серед багатьох злочинів радянської влади окреме місце посідає знищення старого Києва. Знищення безпрецедентне, що перетворило центр одного із найгарніших міст на купи руїн і попелу. Безпрецедентне, бо зроблене «своїми». Адже німці взяли Київ без бою. Тут не було у 1941 році боїв за кожен квартал, вулицю чи будинок. Червона армія напередодні успішно відступила. І раптом, через кілька тижнів, місто зойкнуло пеклом від підриву вибухівок, таємно закладених у сотні будівель.

Чи можна собі уявити, що чехи навіть під час війни підривають Прагу, угорці – Будапешт, чи поляки – Краків чи Варшаву? Ні, бо ворог приходить і відходить, а шедеври архітектури та культури є пам’яттю народу про самого себе.

У Києві ж восени 1941 року було продемонстровано новітнє варварство. Комуністична влада знищила найвизначніші будівлі міста, в тому числі і Свято-Успенський собор ХІ століття. У результаті вибухів і пожеж загинуло тисячі мирних мешканців. Тупий, безвідповідальний крок радянської влади не дав жодного позитиву, приніс тільки горе, сльози і тотальне нищення. Хрещатик після осені 1941 року так і називали – «районом руїн». Перелякані «визволителі» по війні хотіли списати свій диявольський злочин на «фашистів», але правда рано чи пізно стає явною.

На Київщині перепоховали рештки більше ста солдатів Другої Світової війни

6 травня 2012 року на території Спасо-Преображенського монастиря милосердя, що формується в урочищі "Суха" у Вишгородському районі Київської області, відбулося перепоховання 48 воїнів Радянської Армії.
Як розповів Олександр Тарасюк, заступник голови Українського благодійного фонду пошуку "Пам'ять", "пошуки 48 похованих сьогодні солдат велися протягом року. Ними займалися близько 100 чоловік".

Перепоховання відбулося всьоме. Завдяки роботі пошукових груп з сьогоднішнього дня у цій братській могилі спокій знайшли 287 солдат і офіцерів, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни на Ясногородському, Лютіжському, Букринському й Окунінівському плацдармах.

БАБИН ЯР: РЕАНІМАЦІЯ ГОЛОКОСТУ І ПРИВАТИЗАЦІЯ УКРАЇНИ

Минуле століття збагатило українську націю багатьма знаковими подіями планетарного і національного рівня.

Серед них юдо-більшовицький переворот 1917 року, відновлення української державності 1917—1920 років, поваленої тим же більшовизмом. Особливо пам’ятні для українців голодомори 1921—1922, 1932—1933 та 1946—1947 років, які разом позбавили життя майже 20 мільйонів українців. А хіба можна забути дві світові війни, які косою смерті викосили ще понад 20 мільйонів українців. Колективізація, індустріалізація, гулагізація, депортації зачистили терени України від українців чисельністю до 25—30 мільйонів осіб. Окремим рядком вписано в історію України Чорнобильську катастрофу, яка поставила під загрозу генофонд української нації — живих і ненароджених українців. Тим часом світ вдає, що всього цього не було. То чи варто дивуватися, що нині в Україні неукраїнська окупаційна влада дозволяє в сесійній залі парламенту знущатися над пам’яттю десятків мільйонів українців, які стали жертвою світових гендлярів. Понад те, нині існує реальна небезпека тотального знищення українців позбавленням їх засобів існування, насамперед основи основ життя нації — ЗЕМЛІ.

Чужинські орди, мов сарана, посунули в Україну і грабують українців у будь-який спосіб: підкупами, терором, захопленням влади всіх рівнів, поширенням хвороб, інформаційним зомбуванням, знищенням інтелектуального потенціалу, освіти, науки та ін. Можна продовжити цей перелік «наших перемог», на прикладі яких президент України закликає українців вчитися. Ще більше треба вчитися українцям на власних поразках і чужих перемогах, здобутих шахрайством, підступом, спекуляцією на українській щирості, довірливості чи навіть глупоті. Прикладом цього є історія жидівського голокосту, міф про який підкорив цілий світ і загрожує перетворити всіх гоїв (нежидів) на рабів «богообраного народу».

Герберт Тідеманн "Бабин Яр: Критичні питання та коментарі" (українською мовою)

Герберт Тідеманн

Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

«Мужність означає вжиття заходів 
заради істини і проголошення її!»

Жан Жорес

1. Преамбула

Тема "Бабин Яр" бентежить з багатьох причин. Тому для загального огляду коротко окреслимо основні проблеми: 

1. Масові вбивства в Бабиному Яру відбулися майже за чотири місяці до конференції в Ванзеє, де нібито вперше були заплановані вбивства.
2. Існують широкі розбіжності між різних джерелами щодо зазначених дат цього вбивства.
3. Залежно від джерела, кількість жертв відрізняється на два порядки.
4. Припускається велика кількість різних методів і знарядь вбивства.
5. Також відсутня єдина думка щодо місця уявних вбивств.
6. Свідки або повідомлення надають вкрай суперечливі відомості щодо інших обставин того що сталося.
7. Число стверджуваних жертв значно перевищує число жидів, що залишилися в Києві після радянської евакуації.
8. Досі не проведена судово-медична експертиза місця і знаряддя вбивства. Не здійснено жодної спроби встановити і забезпечити хоч якісь докази.
9. Також видається дивним, що совєти використовували як звалище для спалювання міського сміття місце, де заклятий ворог нібито вбив безліч безневинних людей під час «Великої Вітчизняної війни».
10. І, нарешті, твердження про масові вбивства спростовані аерофотозйомками воєнних часів.

Для дослідження вищезазначених проблем ми будемо використовувати стандартні наукові методології. Після вступної інформації, яка полегшить спільне розуміння теми, окремими розділами будуть представлені перші повідомлення, свідчення очевидців, інші джерела; також обговорюватимуться конкретні питання, що виникають з контексту. Окремий розділ присвячений основним питанням [1].

Правду про Бабин Яр мусять знати всі

 У неділю 2 червня 1996 року відділ УК Ради в Кергонксоні (Нью-Йорк) та відділ УККА зорганізували доповідь про найновіші історичні дослідження відносно братських могил у Бабиному Яру в Києві. Про це докладно інформував «Вечірній Київ» (20 жовтня 1995 року та 16-19 березня 1996 року). Доповідь відбулася в залі церкви святої Трійці, виповненій членами кергонксонської громади, а також гістьми з осередку «Союзівка» Українського Народного Союзу. Доповідав голова Спілки прихильників України в США д-р Мирослав Драган.

 Доповідач розповів про історичні розшуки, що тривали протягом шести років в Україні і в США. У Національному архіві у Вашингтоні віднайдено численні аерофотознімки окупованого німцями Києва. Вони дозволяють твердити, що за час війни в Бабиному Яру не було жодної свіжої братської могили, себто у ярах та ярчаках Реп'яхівського та Бабиного ярів, поруч з жидівським кладовищем, не поховано жодного іудея. Натомість ці знімки, зроблені ще в травні 1939 року, дають змогу виявити могили жертв ЧК-НКВД з 1922-34 років у Бабиному Яру, далеко від жидівського кладовища. Поки Київ став столицею України, тут до 1934 року хоронено розстріляних у підвалах ЧК-НКВД в будинку царського Інституту благородних дівиць в середмісті Києва. Після 1934 року НКВД почав ховати жертви за Дніпром, у Биківні.

Украина разрешила поиски тысяч расстрелянных поляков в Быковне

Украинская власть дала согласие на проведение раскопок в поселке Быковня под Киевом для поиска расстрелянных в 1940 году советским НКВД граждан Польши.

Об этом УНИАН сообщили в украинском посольстве в Варшаве.

Собеседник агентства отметил, что Украина таким образом ответила на просьбу польской власти, которую озвучивал, в частности, Президент Польши Бронислав Коморовский во время визитов в Украину в сентябре и октябре этого года.

Кроме того, это дело обсуждалось во время визита украинского премьера Николая Азарова в Польшу в сентябре.

По данным дипломата, именно глава украинского правительства дал распоряжение решить этот вопрос.

По данным польского TVN24, раскопки, которые совместно будут вести польские и украинские эксперты, планируют начать в апреле 2011 года. Ожидается, что они продлятся около 2,5 месяцев.

На месте обнаруженного захоронения польских граждан планируется построить мемориал, который может быть открыт в 2012 или 2013 году.

Представитель украинского посольства также сообщил, что поиски расстрелянных граждан Польши будут проводиться в одной из частей мемориала захоронения в Быковне, где лежат останки более 100 тысяч жертв коммунистических репрессий.

"Весь комплекс занимает 240 га", - отметил он.

TVN24 отмечает, что в Быковне могут быть похоронены около 3,5 тысяч поляков, в том числе военных, которые были взяты в плен Красной армией после захвата Польши 17 сентября 1939 года.

Советский НКВД весной 1940 года расстрелял более 20 тысяч пленных граждан Польши, большинство из которых были убиты в Катыни на территории современной Российской Федерации.

Пленных поляков расстреливали также в других республиках тогдашнего СССР, в том числе на территории нынешней Украины, в частности в Харькове и под Киевом.

Польская власть до сих пор безрезультатно пытается получить от российской власти список расстрелянных в 1940 году пленных граждан Польши и других документов по делу этого преступления.

ХТО БУВ ГОСПОДАРЕМ БАБИНОГО ЯРУ?

Як вже повідомлялося, на 27 вересня 2006 року заплановано проведення в Києві другого Всесвітнього форуму з голокосту, в якому візьме участь президент Ізраїлю та безліч керівників різних єврейських організацій, які вважають Бабин Яр початком знищення євреїв нацистами в Європі

Начебто ініціатором проведення цього другого форуму є Президент В. Ющенко (перший форум у Польщі провів тодішній президент Квасневський, який має єврейське походження). Проведення такого широкомасштабного заходу в Україні, та ще з акцентом на те, що саме Бабин Яр став початком єврейського голокосту під час Другої світової війни, має, вочевидь, за мету створити в українців певний «комплекс провини» на кшталт німецького.