На Волині перепоховали 747 мирних людей, розстріляних у 1941 році

Останки 382 цивільних осіб, розстріляних у часи Другої світової війни, урочисто перепоховали на міському кладовищі міста Володимир-Волинський 30 листопада 2012 року.

"Останки розстріляних мирних жителів випадково знайшли археологи під час дослідження фундаменту замка короля Казимира Великого, пам’ятки національної архітектури Х століття, - повідомив начальник відділу культури і туризму Луцького міськвиконкому Андрій Шоцький, -  Це сталося у 2011 році. Саме тоді були знайдені перші рештки розстріляних людей".

Під час подальших розкопок, які проводилися у 2011 та 2012 роках спільно з польськими археологами,  в кількох поховальних ямах було знайдено загалом останки 747 осіб, у тому числі – літніх людей, жінок  та дітей.

"Оскільки поховання масове, його можна пов’язати з розстрілами 1941 року перед наступом німецьких військ", - сказав Шоцький.

"Ми стали свідками урочистого перепоховання майже чотирьохсот мирних жителів, розстріляних, очевидно, в  1941-1942 роках, - розповів  відповідальний секретар урядової міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій Ярослав Жилкін. -  148 осіб було поховано за кошти державного бюджету в рамках виконання нашої програми [пошуку та перепоховання жертв війни]".

За переказами місцевих мешканців, біля замку під час війни дійсно проводилися масові розстріли. Окрім того, поруч колись стояла будівля, у якій розміщувалася спочатку царська в’язниця, потім тюрма НКВС, а під час війни - гестапо.  

За попередніми версіями, знайдені люди були розстріляні орієнтовно у 1941-1942 роках.

Гільзи від патронів, знайдені на місці розкопок, датовані 1941 роком. Це 9-міліметрові пістолетні гільзи німецького та польського виробництва. Окрім того, було знайдено також декілька гільз калібру 7,62 міліметри радянського виробництва, виготовлені у 1930-х - на початку 40-х років.

Пізніше 1941 року гільз немає, пояснили археологи. Серед знахідок, що виявлені поруч із загиблими – монети, ґудзики, зубні протези, зубні щітки, ножі, та навіть срібний годинник у позолоті швейцарського виробництва.

За словами Шоцького, це вже друге перепоховання закатованих. Перші 365 осіб  було поховано напередодні.

На жаль, ані національну приналежність, ані особи загиблих встановити на даний час не вдалося. Заупокійна служба за загиблими була відправлена у чотирьох релігійних конфесіях.

На церемонії були присутні представники керівництва області й міста, представники Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій при Кабінеті міністрів України, а також представники Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіки Польща та громада міста.

Герберт Тідеманн "Бабин Яр: Критичні питання та коментарі" (українською мовою)

Герберт Тідеманн

Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

«Мужність означає вжиття заходів 
заради істини і проголошення її!»

Жан Жорес

1. Преамбула

Тема "Бабин Яр" бентежить з багатьох причин. Тому для загального огляду коротко окреслимо основні проблеми: 

1. Масові вбивства в Бабиному Яру відбулися майже за чотири місяці до конференції в Ванзеє, де нібито вперше були заплановані вбивства.
2. Існують широкі розбіжності між різних джерелами щодо зазначених дат цього вбивства.
3. Залежно від джерела, кількість жертв відрізняється на два порядки.
4. Припускається велика кількість різних методів і знарядь вбивства.
5. Також відсутня єдина думка щодо місця уявних вбивств.
6. Свідки або повідомлення надають вкрай суперечливі відомості щодо інших обставин того що сталося.
7. Число стверджуваних жертв значно перевищує число жидів, що залишилися в Києві після радянської евакуації.
8. Досі не проведена судово-медична експертиза місця і знаряддя вбивства. Не здійснено жодної спроби встановити і забезпечити хоч якісь докази.
9. Також видається дивним, що совєти використовували як звалище для спалювання міського сміття місце, де заклятий ворог нібито вбив безліч безневинних людей під час «Великої Вітчизняної війни».
10. І, нарешті, твердження про масові вбивства спростовані аерофотозйомками воєнних часів.

Для дослідження вищезазначених проблем ми будемо використовувати стандартні наукові методології. Після вступної інформації, яка полегшить спільне розуміння теми, окремими розділами будуть представлені перші повідомлення, свідчення очевидців, інші джерела; також обговорюватимуться конкретні питання, що виникають з контексту. Окремий розділ присвячений основним питанням [1].

Украина разрешила поиски тысяч расстрелянных поляков в Быковне

Украинская власть дала согласие на проведение раскопок в поселке Быковня под Киевом для поиска расстрелянных в 1940 году советским НКВД граждан Польши.

Об этом УНИАН сообщили в украинском посольстве в Варшаве.

Собеседник агентства отметил, что Украина таким образом ответила на просьбу польской власти, которую озвучивал, в частности, Президент Польши Бронислав Коморовский во время визитов в Украину в сентябре и октябре этого года.

Кроме того, это дело обсуждалось во время визита украинского премьера Николая Азарова в Польшу в сентябре.

По данным дипломата, именно глава украинского правительства дал распоряжение решить этот вопрос.

По данным польского TVN24, раскопки, которые совместно будут вести польские и украинские эксперты, планируют начать в апреле 2011 года. Ожидается, что они продлятся около 2,5 месяцев.

На месте обнаруженного захоронения польских граждан планируется построить мемориал, который может быть открыт в 2012 или 2013 году.

Представитель украинского посольства также сообщил, что поиски расстрелянных граждан Польши будут проводиться в одной из частей мемориала захоронения в Быковне, где лежат останки более 100 тысяч жертв коммунистических репрессий.

"Весь комплекс занимает 240 га", - отметил он.

TVN24 отмечает, что в Быковне могут быть похоронены около 3,5 тысяч поляков, в том числе военных, которые были взяты в плен Красной армией после захвата Польши 17 сентября 1939 года.

Советский НКВД весной 1940 года расстрелял более 20 тысяч пленных граждан Польши, большинство из которых были убиты в Катыни на территории современной Российской Федерации.

Пленных поляков расстреливали также в других республиках тогдашнего СССР, в том числе на территории нынешней Украины, в частности в Харькове и под Киевом.

Польская власть до сих пор безрезультатно пытается получить от российской власти список расстрелянных в 1940 году пленных граждан Польши и других документов по делу этого преступления.

Західноукраїнська трагедія 1941 року

Свідчення з III розділу із збірника «Західноукраїнська трагедія 1941»

Документи: 1-11, 12-14, 15-18, 19-21, 60-63

ЛЬВІВСЬКІ ТЮРМИ

Тюрми на вул. Лонцького, „Бриґідки“, на Замарстинові, на вул. Яховича т. ін.

№ 1

У ЛЬВІВСЬКИХ ТЮРМАХ НКВД

5 липня 1941 р.

Ні людською мовою, ні письмом, ніхто не в силі зобразити тих страхіть і тортур, що перетерпіли загинувші многочисленні жертви большевицького НКВД. Це можна тільки пережити, це треба було бачити. Точного числа і прізвищ закатованих жертв ще не знаємо. Поки що подаємо тільки перші, на швидку руку зібрані, відомості про тих, хто загинув у казематах львівських тюрем НКВД.

В тюрмі при вул. Сапіги і Лонцького знайдено в келіях стоси кількасот постріляних і змасакрованих трупів мужчин, жінок і дітей. Малу частину з них родини розпізнали і поховали, решту поховано у збірних могилах, тіла були вже так розложені, що годі їх було вже розпізнати. Ці жертви люди оглядали вже в суботу 29 і в неділю 30 червня, тобто ще перед приходом німецької армії, коли через Львів проходили вже нечисленні останні частини совєтської армії, і коли львов’яни порозбивали тюрми. Крім цього, на подвір’ї тюрми при вул. Лонцького і Сапіги були закопані на великому просторі трупи, число їх невідоме.